Хвороби очей у собак: симптоми, діагностика та лікування

Патології очей впливають не тільки на зір та орієнтацію в просторі, але й чинять серйозний вплив на загальне самопочуття та комфорт тварини. Серед основних завдань, що покладені на офтальмолога центру Авіценна — діагностика, лікування та профілактика захворювань очей у тварин, зокрема собак різних порід. У цій статті детально розглянемо найпоширеніші хвороби очей собак, симптоматику патологій, а також підходи до діагностики та лікування офтальмологічних захворювань.

Специфіка офтальмологічних патологій у собак

Ветеринарна офтальмологія є однією з найскладніших галузей ветеринарії в цілому. Адже око — це надзвичайно чутливий та складний орган. В його анатомію входить багато структур, зокрема:

рогівка — прозора передня оболонка ока, що захищає внутрішні структури від пошкоджень та містить багато нервових закінчень;
кон’юнктива — сполучнотканинна оболонка, що зволожує та захищає око;
сітківка — внутрішня оболонка з фоторецепторами, що відповідають за світосприйняття;
райдужка — контролює кількість світла, що потрапляє на сітківку
кришталик, який фокусується на зображеннях;
зоровий нерв — нервова структура, яка передає зорові імпульси до мозку тварини;
носослізні залози — структури, які виробляють сльози для зволоження та захисту від інфекцій.

Кожна з цих структур може бути уражена певними захворюваннями, пошкодженнями, патологіями чи генетичними дефектами. Які, залежно від дислокації та причин потребують різних підходів до лікування. Ускладнюється завдання тим, що різні проблеми з очима у собак проявляються схожою симптоматикою. Тож потрібна якісна та всебічна діагностика для встановлення конкретної причини захворювання та вибору схеми лікування.

Поширені захворювання та проблеми з очима у собак

До найчастіших причин звернення до ветеринара-офтальмолога центру Авіценна відносяться:

Кон’юнктивіт (“рожеве око”). Запалення слизової оболонки ока. Проявляється почервонінням, набряком, сльозотечею або гнійними виділеннями. Серед причин виникнення патології — алергії, інфекції або сторонні тіла. Схему лікування офтальмолог обирає з урахуванням конкретного збудника хвороби та стану пацієнта.
Кератит. Запалення рогівки ока собаки. Супроводжується почервонінням, чутливістю до світла, болем і помутнінням рогівки. Може виникати внаслідок інфекцій, травм чи аутоімунних захворювань.
Блефарит. Запалення повік ока. Проявляється через такі симптоми, як почервоніння, свербіж, утворення лусочок або виразок на повіках. Причинами можуть бути алергії, інфекції, травми, паразити або порушення імунної системи.
Увеїт. Запалення судинної оболонки ока. Призводить до болю, почервоніння, сльозотечі та чутливості до світла. Зазвичай є наслідком інфекцій, травм, системних захворювань або метаболічних порушень.
Глаукома. Захворювання, пов’язане з підвищенням внутрішньоочного тиску. Може пошкодити зоровий нерв і призвести до втрати зору. Симптоми включають почервоніння, біль і розширення зіниці.
Деформація повік (ентропіон та ектропіон). Анатомічні порушення, при яких повіки загортаються всередину (ентропіон) або вивертаються назовні (ектропіон). Призводять до подразнення ока і підвищеного ризику інфекцій.
Непрохідність носослізних каналів. Закупорка, сильний вигин чи звуження каналів, що відводять сльози з ока до носової порожнини призводить до появи характерних слізних доріжок, що є симптомом патології.
Травми кон’юнктиви, рогівки, кришталика. Собаки — це надактивні дослідники, допитливі та непосидючі. Це призводить до різноманітного травматичного досвіду. Удари, подряпини та сторонні тіла порушують цілісність структур ока, супроводжуються дискомфортом, болем та сльозотечею
Випадіння слізної залози третьої повіки (“вишневе око”). Зміщення або випадіння слізної залози, яке виглядає як червона маса на внутрішньому куточку ока. Вимагає оперативного лікування для відновлення нормального положення.
Випадання очного яблука. Стан, при якому очне яблуко виходить за межі орбіти. Це гостра ситуація, яка потребує негайної ветеринарної допомоги для збереження зору.
Новоутворення повік – пухлини, що можуть виникати на повіках і викликати подразнення ока, а також дискомфорт під час моргання. Можуть бути як доброякісними, так і злоякісними.

Ці захворювання можуть спіткати собак, незалежно від статі, віку чи породи. Однак, через генетичні особливості деякі породи собак мають більшу схильність до конкретних хвороб чи патологій.

Офтальмологічні особливості деяких порід собак

Через специфіку будови морди, особливості імунної системи та схильність до супутніх проблем можна сформувати такі принципи:

брахіоцефальні породи (з короткою мордою), через особливості будови черепа найчастіше страждають від випадіння третьої повіки, її деформації чи непрохідності каналів;
породи з довгою шерстю, яка може потрапляти в очі, схильні до запалень;
породи з великими опуклими очима страждають від підвищеного ризику травм під час активних ігор чи прогулянок;
новоутворення на повіках частіше виникають у тварин з генетичною схильністю до онкологічних захворювань;
породи з вираженими складками на шкірі більш схильні до блефариту;
аутоімунна схильність порід, наприклад, німецької вівчарки, підвищує ризик увеїту та кератиту.

Орієнтовно схильність порід до офтальмологічних захворювань можна проілюструвати такою таблицею.

Звісно, не можна сказати, що, наприклад, чихуахуа чи боксери на 100% застраховані від проблем з прохідністю носослізних каналів, чи кокер-спанієль не захворіє на кон’юнктивіт. Тож при виникненні підозрілої симптоматики варто своєчасно звернутися до ветеринара-офтальмолога центру Авіценна.

Симптоми захворювань очей у собак

З огляду на велику кількість структур та систем в будові ока тварини, симптоматика може проявлятися по-різному. Однак, більшість офтальмологічних захворювань характеризується такими ознаками:

почервоніння очей — може сигналізувати про кон’юнктивіт, кератит чи інші запальні процеси;
сльозотеча — додаткова ознака кон’юнктивіту чи непрохідності носослізних каналів, однак, може виникати й в разі алергічних реакцій;
гнійні виділення з очей — показник інфекційних захворювань;
примруження — виникає через біль або світлобоязнь;
помутніння рогівки, кришталика або зміна кольору райдужної оболонки;
свербіж, при якому собака активно тре очі лапами.

Крім того, власник тварини може побачити прояв конкретної патології, наприклад, “вишневе око” чи випадання очного яблука.

Варто відзначити, що симптоми можуть проявлятися, не проявлятися або відрізнятися, залежно від типу та тяжкості конкретного захворювання. В будь-якому разі потрібно показати собаку фахівцю ветеринарної клініки.

Діагностика офтальмологічних проблем, травм та патологій у собак

Фахівці ветеринарного центру Авіценна впроваджують комплексний підхід до діагностики захворювань очей у собак. В клініці використовується комбінація різних методів офтальмологічного дослідження, що дозволяє виявити конкретну патологію, її дислокацію в структурах ока та причини виникнення. А надалі — обрати найефективніший метод лікування.

Офтальмологічне обстеження в Авіценна включає такі процедури:

Огляд ока та навколишніх тканин за допомогою налобної бінокулярної лупи. Перший пункт обстеження на прийомі ветеринара-офтальмолога. Дозволяє виявити зовнішні ознаки захворювання, оцінити почервоніння, набряк, виділення, зміни форми ока чи наявність сторонніх тіл. Лікар ретельно оглядає очі тварини з великим збільшенням. Це дозволяє діагностувати кон’юнктивіти, виявити новоутворення, оцінити травми чи специфіку випадіння третьої повіки.
Визначення інтенсивності сльозопродукції за допомогою тесту Ширмера. Дає можливість оцінити кількість сліз, що виробляється залозами. При цьому в зовнішній кут ока поміщається спеціальна смужка фільтрувального паперу. Потім вимірюється розмір змоченої ділянки.
Флюоресцеїновий тест для визначення прохідності сльозо-носового каналу (тест Джонса). Дозволяє перевірити чи вільно сльози перетікають з очного яблука в носову порожнину. Для цього на поверхню ока наноситься декілька крапель безпечного водного барвника флюоресцину. При нормальному стані каналу барвник через 5-10 хвилин з’являється з ніздрів. Для кращої візуалізації використовується ультрафіолетове світло (лампа Вуда).
Флюоресцеїновий тест для виявлення пошкоджень рогівки. Призначений для виявлення пошкоджень рогівки, зокрема подряпин, травм, виразок чи ерозії. Використовується все той же барвник флюоресцин та лампа Вуда. При виявленні невеликих пошкоджень використовується збільшення. Це дає можливість оцінки масштабів та глибини ураження рогівки
Тонометрія – вимірювання внутрішньоочного тиску. Використовується, зокрема, для діагностування глаукоми.
Пряма і непряма монокулярна офтальмоскопія. Обстеження очного дна (зорового нерва, сітківки та її судин). Дозволяє оцінити стан внутрішніх структур ока для виявлення патологій.
Ультразвукове дослідження ока та його допоміжного апарату (за показаннями). Найчастіше призначається при травмах, підозрах на сторонні тіла, вроджених аномалії чи зміщенні очного яблука. Найбільш актуальне УЗД при підготовці тварини до операції на очах. В цьому випадку дослідження дає можливість виявити найменші відхилення від норми для коригування діагнозу та підвищення точності хірургічного втручання.

Кожен з цих методів є важливим для постановки точного діагнозу і призначення відповідного лікування. Однак варто розуміти, що це — лише основні методи офтальмологічного обстеження. Додатково, за потреби, лікар може призначити аналізи чи направити до фахівця-онколога при виявленні новоутворень.

Лікування очних захворювань та патологій у собак

Офтальмологічне лікування — це складний процес, що вимагає комплексного підходу та високої кваліфікації фахівців. В центрі Авіценна ветеринари обирають індивідуальний підхід до конкретного пацієнта та ситуації. До уваги приймається:

вид захворювання — інфекції, запалення, дегенеративні чи травматичні проблеми;
стадія хвороби — гостра чи хронічна;
загальний стан здоров’я тварини.

В багатьох випадках для успішного лікування достатньо консервативної медикаментозної терапії із застосуванням очних крапель, антибіотиків чи протизапальних препаратів. Однак у більш складних випадках для усунення проблеми та збереження зору консервативної терапії буває недостатньо. Тож може знадобитися хірургічне втручання. Офтальмологічні операції проводяться профільним хірургом безпосередньо в центрі Авіценна з використанням сучасного обладнання та максимально безпечного газового наркозу.

Кон’юнктивіт у собак

Одне з найпоширеніших захворювань очей у собак — кон’юнктивіт може бути спричинено цілою низкою факторів. Серед них:

бактеріологічні, вірусні чи грибкові інфекції;
алергічні реакції;
подразнення, що спричинені пилом, димом або хімікатами;
потрапляння в око сторонніх тіл;
травми та подряпини;
зміщення повік через різні причини.

В низці факторів, що можуть бути проявами кон’юнктивіту:

почервоніння та набряки;
нетипово посилена сльозотеча;
виділення з очей (гній чи слиз);
свербіж, тертя очей лапами;
біль та дискомфорт;
мруження або часте кліпання очима;
світлочутливість.

Особливості діагностики та лікування кон’юнктивіту

Після проведення стандартного офтальмологічного дослідження, ветеринар може призначити додаткові тести. Зокрема мазки чи посів. Це допоможе визначити основну причину запалення та на її підставі призначити лікування. Серед можливих варіантів:

при бактеріальній природі виникнення кон’юнктивіту використовуються антибіотики у вигляді крапель або мазей;
при вірусних та грибкових інфекціях — противірусні та протигрибкові препарати;
у випадку алергічної природи призначаються антигістамінні препарати та, за потреби, очні краплі з кортикостероїдами для зняття запалення;
при подразненнях основне завдання лікаря виявити та усунути причину проблеми, додатково призначаються краплі, що знімають симптоматику;
при кон’юнктивіті, причиною якого є сторонні тіла першочергово ветеринар видаляє їх, а потім — призначає протизапальні краплі;
у випадку кон’юнктивіта, що викликаний зміщенням повік, потребується усунення першопричини, а саме — проведення хірургічної корекції повік для остаточного вирішення проблеми та запобігання рецидивам хвороби.

Кератит у собак

Запалення рогівки ока, що захищає очне яблуко, є вельми поширеним серед собак різних порід. Спричиняє серйозний дискомфорт, веде до погіршення зору, а при відсутності належного лікування може закінчитися сліпотою тварини. Серед причин, що можуть викликати хворобу:

бактерії, віруси, грибки та паразити, які можуть інфікувати рогівку;
подряпини, опіки чи проникаючі травми;
потрапляння сторонніх тіл — піску, пилу або травинок;
алергія на пилок, побутову хімію чи харчові продукти;
аутоімунні захворювання, при яких імунна система атакує власні тканини організму;
недостатня кількість слізної рідини, через яку виникає сухий кератокон’юнктивіт;
неправильне чи неповне закриття повік, що спричиняє експозиційний кератит.

Серед найпоширеніших симптомів кератиту у собак:

почервоніння та набряк рогівки ока;
зміна кольору чи помутніння;
посилена сльозотеча, іноді з гнійними домішками;
світлочутливість;
біль та дискомфорт.

Через дискомфортні відчуття собака може терти очі лапами, часто кліпати або мружитися, уникати яскравого світла чи взагалі ховатися. Цим аспектам варто приділити підвищену увагу.

Види кератиту, діагностика та лікування. Залежно від особливостей запалення рогівки розрізняють декілька різновидів хвороби:

поверхневий;
глибокий;
хронічний зі стійким запаленням, що найчастіше вражає породи з генетичною схильністю;
гнійний зі специфічними виділеннями.

Для встановлення остаточного діагнозу ветеринар використовує флюоресцеїновий тест, а після — визначає причину запалення за допомогою мазка з рогівки та бактеріологічного посіву.

Залежно від причини кератиту, ветеринар-офтальмолог клініки Авіценна призначає конкретний варіант лікування:

антибіотики, противірусні, протигрибкові чи протипаразитарні препарати (краплі чи мазі для очей);
краплі з кортикостероїдами для регулювання імунної системи, в тому випадку, якщо причиною кератиту є алергія або аутоімунне захворювання;
при сторонніх тілах першочергово треба усунути причину — очистити око, а після — призначити протизапальні краплі для зменшення чи запобігання інфекціям;
у разі сухого кератокон’юнктивіту призначаються краплі-замінники сліз, додатково можуть бути виписані протизапальні препарати чи імуномодулятори для стимулювання виділення сліз з метою захисту рогівки;
у випадку експозиційного кератиту є декілька шляхів вирішення проблеми:
- використання штучних сліз для змащування ока;
- хірургічне втручання для коригування положення повік та усунення першопричини такого кератиту.

Блефарит у собак

Захворювання під назвою блефарит дислокується в повіках собаки. При чому вражає воно як зовнішню видиму частину, так і внутрішні тканини, а також волосяні фолікули. Причинами патології найчастіше є:

інфекції різного походження;
алергія;
травми та сторонні тіла;
паразити, зокрема кліщі;
супутні захворювання шкіри, серед яких атопічний дерматит чи себорея;
анатомічні особливості будови очей у деяких порід собак.

Найхарактернішими симптомами блефариту є поява скоринок чи лусочок на повіках та випадіння вій. Крім цього, захворюванню притаманна така загальна симптоматика:

почервоніння та набряк повік;
свербіж;
біль при дотику до очей.

Діагностика та лікування блефариту

Для встановлення та уточнення діагнозу ветеринар, після ретельного офтальмологічного огляду, збирає зішкріб з ураженої ділянки, проводить мікроскопічне дослідження та за потреби призначає додаткові аналізи, серед яких бакпосів чи алергопроби.

Подальше лікування залежить від причини захворювання. Можуть бути призначені:

антибіотики;
протигрибкові препарати;
антигістамінні засоби;
імуномодулятори.

Окремо призначається терапія для зняття симптоматики, зменшення запалення та свербежу. А при алергічному блефариті ветеринар порадить коригування дієти з виключенням алергенів.

Увеїт у собак

Хвороба увеїт вражає увеальний тракт ока. Він складається з райдужної оболонки, судинної оболонки та війкового тіла. Увеальний тракт — це основа живлення очей, тому в разі його запалення можуть виникнути супутні проблеми. До причин виникнення увеїту відносяться:

травми та поранення;
сторонні тіла;
аутоімунні захворювання;
інфекції різної природи;
системні хвороби;
алергічні реакції;
вроджені аномалії та генетична схильність деяких порід.

Конкретні симптоми хвороби варіюються залежно від причини та важкості захворювання. Діагностувати увеїт може лише офтальмолог ветеринарного центру. Але серед підозрілих симптомів:

помутніння рогівки;
зміна розміру зіниці;
виділення з очей;
біль та дискомфорт.

Діагностика та лікування увеїту

Після стандартного офтальмологічного огляду та проведення тестів, з метою діагностики увеїту може бути призначено:

аналіз очної рідини;
УЗД ока, з метою оцінки глибини ураження;
аналіз крові, що дозволить виявити системні захворювання.

Для лікування увеїту призначаються препарати, дія яких направлена на причину проблеми, а також зняття симптоматики, зокрема запалення та болі.

Глаукома у собак

Підвищення внутрішньоочного тиску — це підступне захворювання, що не тільки спричиняє дискомфорт, а й може призвести до пошкодження зорового нерва. У разі відсутності своєчасного реагування та відповідної терапії призводить до незворотної втрати зору.

Основною причиною хвороби є порушення відтоку внутрішньоочної рідини. Вона починає накопичуватися всередині ока, підвищуючи тиск на його структури. Існує два різновиди захворювання:

Первинна. Виникає на генетичній основі та розвивається через певні анатомічні особливості будови черепа та очей деяких порід собак.
Вторинна. Розвивається внаслідок травм чи через інші хвороби (пухлини або катаракту), в результаті чого блокується відтік рідини.

Особливість глаукоми в тому, що вона може розвиватися як поступово, так і миттєво. Відповідно відрізняється і симптоматика. Власник тварини може виявити:

розширення зіниць;
почервоніння;
біль та дискомфорт;
погіршення зору та дезорієнтацію тварини у просторі;
візуальне збільшення ока на пізніх стадіях хвороби.

Діагностика та лікування глаукоми

Серед методів офтальмологічної діагностики на виявлення глаукоми найбільш точною є тонометрія, тобто вимірювання внутрішньоочного тиску. Саме цей метод дозволяє виявити відхилення та після уточнення супутніх параметрів призначити лікування. Основна терапія при глаукомі у собак — краплі для зниження внутрішньоочного тиску.

Деформація повік у собак

Розрізняють два основні види деформації повік у собак:

Ентропіон. Стан, при якому край повіки загортається всередину ока. В результаті вії постійно труться об рогівку. Це викликає подразнення, запалення та може призвести до виразок рогівки.
Ектропіон. Протилежний стан, при якому край повіки вивертається назовні. Це призводить до пересихання ока, підвищеної чутливості до зовнішніх подразників та інфекцій.

Причин деформації повік може бути декілька:

Генетична схильність. Деякі породи собак мають генетичну схильність до таких деформацій.
Травми. Пошкодження в області очей можуть призвести до зміни форми повік.
Запальні процеси. Хронічні запалення можуть спричинити рубцювання тканин та деформацію.
Вік. У літніх собак іноді розвивається опущення повік, що може викликати значну деформацію.

Симптоматику деформації повік зазвичай можна помітити візуально та якомога швидше звернутися до ветеринарного офтальмолога клініки Авіценна.

Діагностика та лікування деформації повік

Діагностувати ентропіон чи ектропіон ветеринарний офтальмолог може на підставі загального огляду із застосуванням стандартних методів. Додатково можуть бути призначені дослідження аби уточнити діагностику чи виявити супутні проблеми.

Лікування деформацій повік у собак залежить від низки факторів. Серед них:

причина виникнення;
ступінь тяжкості;
індивідуальні особливості тварини.

На початкових етапах захворювання, коли деформована повіка не спричиняє запалення чи пересихання, а також не викликає у тварини дискомфорту, можуть використовуватися препарати, що дозволяють уникнути подразнень та зберегти око вологим.

Однак основним методом лікування деформацій, що дозволяє уникнути ускладнень та проблем, є хірургічна корекція. Під час оперативного втручання хірург виправляє форму повіки та усуває причину деформації. Процедура проводиться під загальною анестезією. Завдяки використанню сучасного газового наркозу забезпечується мінімальний вплив на організм тварини. Собака легко входить та виходить з наркозу, а після операції відсутні типові прояви побічних ефектів.

Непрохідність носослізних каналів у собак

Патології, пов’язані з системою сльозовиділення у собак є вельми розповсюдженими в ветеринарній офтальмології. Особливо це стосується карликових та брахіоцефальних порід, що мають специфічну анатомію голови та, відповідно, системи вироблення й відведення сліз.

Непрохідність носослізних каналів може виникати на будь-якій ділянці системи відведення сльози, починаючи від слізних точок, закінчуючи носовою частиною. Серед основних причин патології:

генетична обумовленість;
недорозвиненість або звуження слізних точок;
викривлення сльозових каналів або носової частини системи;
запалення слізного мішка (дакриоцистит).

Набагато рідше зустрічається непрохідність носослізних каналів, що викликана деформаціями через:

травми;
новоутворення;
інфекційні захворювання;
хімічні чи термічні опіки.

Серед характерних симптомів патології:

постійна сльозотеча;
почервоніння очей у внутрішньому кутку;
потемніння шерсті навколо очей чи характерні “сльозові доріжки”.

Ці, здавалось би, не надто небезпечні симптоми не варто ігнорувати. Адже в запущених випадках непрохідність носослізних каналів може призвести до накопичення слизу з подальшим розвитком бактерій та формуванням абсцесів.

Діагностика та лікування непрохідності носослізних каналів

Під час офтальмологічного огляду для виявлення патології використовується тест Джонса (флюоресцеїновий метод). Додатково при виникненні сумнівів щодо причин проблеми може бути призначене УЗД чи рентген.

Основний метод лікування непрохідності — оперативне втручання. Малоінвазивна процедура бужування проводиться за допомогою спеціальних зондів під операційним мікроскопом. Крім того, здійснюється промивання системи. Попри малоінвазивність втручання проводять під загальною анестезією.

Травми ока у собак

Через активність та допитливість травми очей у собак є вельми розповсюдженою проблемою. Страждають тварини як від сторонніх предметів, так і від котячих кігтів чи укусів інших тварин, а також хімічних опіків при потраплянні в око побутової хімії чи інших агресивних речовин. Залежно від глибини поранення пошкодження можуть зачепити кон’юнктиву, рогівку чи кришталик. Серед типових симптомів проблеми:

почервоніння та сльозотеча;
нетипові виділення;
біль та дискомфорт;
постійне тертя очей лапами;
помутніння рогівки;
часте кліпання очима.

Важливо розуміти, що при травмах ока не можна гаяти час. Варто якомога швидше показати тварину ветеринарному офтальмологу аби запобігти посиленню проблеми чи розвитку внутрішньоочної інфекції.

Діагностика та лікування травм ока

Виявити пошкодження структуру ока можна за допомогою стандартних методів огляду. Зокрема, тестуванню з флюоресцеїновим фарбуванням та подальшого огляду ока з лампою Вуда та додатковим збільшенням. Аби оцінити глибину пошкодження ока офтальмолог може призначити додаткові методи діагностики.

Методика лікування у разі таких пошкоджень складається з:

усунення запального процесу;
мікрохірургічних операцій на рогівці;
видалення кришталика у разі його пошкодження з подальшою заміною на штучний.

Важливо пам’ятати, що у випадку травмування швидкість звернення до фахівця має вирішальне значення для збереження зору тварини.

Випадіння слізної залози третьої повіки у собак

На відміну від людей у собак є три, а не дві повіки. Третя розташовується у внутрішньому куточку ока. В нормальному стані вона майже непомітна. Основне призначення третьої повіки — продукування та розподіл слізної рідини.

У патологічному стані при випаданні (пролапсі) залози третьої повіки у внутрішньому куточку ока з’являться округле утворення, від 10 до 15 міліметрів в діаметрі. Залоза має червоне забарвлення, тож ця патологія отримала назву “вишневе око”. Серед додаткових симптомів, що може помітити власник тварини, посилена сльозотеча та тертя ока лапою.

Основною причиною випадіння є генетична схильність, зокрема у собак брахіоцефальних порід (бульдогів, шарпеїв, чау-чау, канне-корсо та інших). Патологія трапляється через:

слабкі зв’язки, що утримують сльозну залозу в нормальному положенні;
виворіт хряща третьої повіки;
новоутворення сльозової залози.

Значно рідше випадіння слізної залози третьої повіки обумовлене іншими причинами, що не стосуються природної схильності. Серед таких факторів:

алергічні реакції;
хронічні кон’юктивіти;
травма;
потрапляння сторонніх тіл.

Діагностика та лікування випадіння слізної залози третьої повіки

Визначення патології здійснюється буквально на підставі загального огляду. Додатково можуть бути призначені аналізи з метою уточнення діагнозу чи виявлення супутніх проблем.

Єдиним дієвим способом лікування патології є хірургічна операція. Під час процедури ветеринар здійснює декілька надрізів навколо залози, ховає її всередину створеної таким чином “кишені” та зафіксовує для запобігання повторному випаданню. Хірургічне втручання проводиться під загальним наркозом та займає до 15 хвилин.

Випадання очного яблука у собак

Патологія, що має наукову назву проптоз — це сильне зміщення очного яблука вперед та вихід його за межі кісткової орбіти. Цей стан є екстреним та потребує негайного звернення до фахівця. Серед головних причин виникнення патології — травми при ударах, в сутичках з іншими тваринами, чи підйом собаки за холку. Деякі породи мають генетичну схильність до такої проблеми через анатомічні особливості — опуклі очі, що виступають з орбіт.

Окрему небезпеку у випадку випадання ока становлять внутрішні процеси, зокрема й незворотні. Серед них:

розриви м’язів;
крововиливи;
пошкодження оболонок, очних структур та судин.

На шляху до медичного центру потрібно стежити за тим, щоб постраждале око не пересихало, змащувати його фізрозчином чи просто чистою водою. Крім того, варто подбати про безпеку тварини та запобігти додатковому травмуванню, одягнувши на тварину захисний комір.

Лікування випадання ока

Ветеринар-офтальмолог центру Авіценна у разі проптозу виконує процедуру з вправлення очного яблука. Втручання відбувається під анестезією. В тому випадку, якщо є хоч найменший шанс, лікар рятує постраждале око. В інших — проводиться хірургічне видалення очного яблука, що має назву енуклеація.

Прогнози в разі цієї патології залежать від причин, зумовивших проптоз, а також оперативності звернення до офтальмолога.

Новоутворення повік у собак

Поява пухлин на повіках собак, на щастя, не є дуже розповсюдженою у ветеринарній практиці. Однак, все ж таки, подібні ситуації виникають, зокрема у тварин середнього та старшого віку. Більшість новоутворень — доброякісні. Серед них:

аденоми мейбомієвих залоз;
плоскоклітинні папіломи;
меланоцитоми;
фіброми та гістіоцитоми.

Серед недоброякісних утворень, що можуть виникати на повіках собак:

базально-клітинна карцинома;
пухлина опасистих клітин (мастоцитома);
лімфосаркома;
меланома;
плоскоклітинний рак;
аденокарциноми сальних залоз;
фібросаркома.

Незалежно від свого характеру, пухлини можуть заважати нормальній роботі повік та подразнювати рогівку при розташуванні на внутрішній поверхні. Серед симптомів, за якими власник тварини може розпізнати новоутворення:

поява вузликів чи масивних утворень на поверхні повіки;
почервоніння;
сльозотеча чи нетипові виділення.

У будь-якому випадку потрібно негайно звернутися до фахівця ветеринарного центру Авіценна для огляду, постановки діагнозу та вибору схеми подальшого лікування.

Діагностика та лікування новоутворень

Виявлення новоутворень на повіках доступно вже при первинному огляді. Подальша діагностика для встановлення характеру пухлин включає гістологічне дослідження, цитологію, аналіз крові та сечі.

Першим пунктом лікування новоутворень є хірургічна операція з видалення. Втручання проводиться в операційній клініки Авіценна досвідченим хірургом з подальшим відновленням. За потреби проводиться пластична операція на очах.

Далі, залежно від характеру пухлини, ветеринар-онколог або просто слідкує за станом собаки (при доброякісних новоутвореннях), або призначає додаткове лікування, зокрема хіміотерапію. Важливо своєчасно звертатися за допомогою до фахівців. Адже при проростанні пухлини в тканини ока та орбіти може потребуватися операція з видалення всього очного яблука.

Профілактика патологій та офтальмологічних захворювань у собак

Запобігти проблемам з очима домашнього улюбленця допоможе регулярний догляд та профілактичні заходи. Серед них:

Регулярні огляди у ветеринара. Офтальмологічний огляд дозволяє виявити захворювання на ранній стадії, коли лікування є найбільш ефективним. Особливо це стосується порід собак, що генетично схильні до конкретних проблем з очима.
Збалансоване харчування. Повноцінне харчування з достатньою кількістю вітамінів і мінералів зміцнює імунітет та сприяє здоров’ю очей.
Гігієна. Регулярне очищення очей від забруднень дозволяє знизити ризик розвитку інфекційних хвороб різного походження.
Захист від травм та потрапляння сторонніх предметів. В цьому допоможе як створення безпечного простору для тварини, так і дресирування, контроль під час прогулянок, ігор та взаємодії з іншими тваринами.
Профілактика алергічних реакцій та регулярна обробка від паразитів, що можуть бути носіями хвороб.

Часті запитання — FAQ про офтальмологічні проблеми у собак

Які патології очей найчастіше зустрічаються у собак?

Найпоширенішими є кон’юнктивіти різної природи, кератит, глаукома, а також деформація повік та травми ока.

Які симптоми характерні для офтальмологічних патологій у собак?

Серед найбільш типових проявів проблем з очима є почервоніння та набряк, сльозотеча, свербіж, світлочутливість, помутніння чи зміна кольору, а також зниження зору.

Як діагностувати проблеми з очима у собак?

Діагностика відбувається під час офтальмологічного огляду тварини в клініці. Застосовуються традиційні та сучасні діагностичні методи, зокрема, огляд за допомогою бінокулярної лупи, тест Ширмера, флюоресцеїнові тести, тонометрія, монокулярна офтальмоскопія та УЗД.

Як лікують захворювання та патології очей у собак?

Конкретний варіант лікування призначає ветеринарний офтальмолог на підставі діагностики. Схема лікування обирається залежно від типу та тяжкості захворювання, а також загального стану пацієнта. У деяких випадках застосовується консервативне лікування — антибіотики, протизапальні препарати, очні краплі та мазі, штучні сльози та препарати для зниження внутрішньоочного тиску. В інших – є потреба в хірургічному втручанні.

Як запобігти проблемам з очима у собак?

Головними методами попередження офтальмологічних проблем у собак є ретельний догляд та постійне спостереження за станом очей, регулярне відвідування ветеринара, збалансоване харчування та створення безпечного простору.

Висновок

Можна відзначити, що захворювання, травми та офтальмологічні патології є вельми поширеними серед собак різних порід, статі та віку. Ця серйозна проблема становить загрозу комфортному існуванню, а іноді й життю тварини. Отже проблеми з очима потрібно якомога раніше виявляти та звертатися до ветеринарів задля відповідного лікування.

Ветеринар-офтальмолог клініки Авіценна впроваджує комплексний підхід до діагностики та лікування проблем з очима у собак. За потреби до процесу підключається кваліфікований хірург, анестезіолог та, у випадках новоутворень, — ветеринар-онколог. Всебічна увага до очей тварини, використання новітніх методів діагностики та сучасне обладнання дають можливість зберегти зір та забезпечити тварині комфортне життя без ускладнень та офтальмологічних проблем.