Гастроветеринарія: нові, базові і застарілі сенси

Шлунково-кишковий тракт нерідко є причиною поганого самопочуття вашого улюбленця, але ви можете не звернути належної уваги на методи лікування. Тривалий час гастроветеринарія розвивалася як прикладна дисципліна, орієнтована на корекцію блювання, діареї та порушень апетиту. Однак накопичення клінічних даних і поява сучасних методів діагностики поступово змінили сенси цієї галузі. Частина підходів зберігає свою актуальність, частина трансформувалася відповідно до нових наукових даних, а деякі концепції поступово відходять у минуле, звільняючи місце більш точній, доказовій та індивідуалізованій практиці, тож власникам тварин рекомендовано з ними ознайомитися для кращого розуміння підходів до лікування.

Незмінні методи у гастроветеринарії

Як у будь-якій науці, у гастроветеринарії є незмінні дії, покликані на профілактику захворювань ШКТ. Одним із них залишається уявлення про шлунково-кишковий тракт як систему, що безпосередньо впливає на загальний стан тварини. Гастроінтестинальні симптоми розглядаються не ізольовано, а з урахуванням загального клінічного стану, умов утримання та годівлі. Важливим принципом є контроль якості корму, його засвоюваності та впливу на слизову оболонку кишечника.

Зокрема тварину необхідно напувати кип’яченою водою, або водою з упакованої тари (лише негазована, середньої або низької мінералізації). Дослідження довели, що у вихованці, які п’ють воду не з-під крану мають менші ризики зараження гельмінтами та інфекційними захворюваннями, які передаються через воду. Цей принцип залишився незмінним, попри те, що досі деякі власники нехтують ним.

Підтвердило свою ефективність і застосування препаратів проти глистів (гельмінтів) у профілактиці. Їхнє вживання зумовлено постійним контактом тварин зі зовнішнім середовищем під часом прогулянок, вилизування шерсті  та обнюхування речей власника. З цієї причини профілактична дегельмінтизація потрібна – 1 раз на 3 місяці, тваринам на вигулі – можливо 1 раз на місяць. Як показує практика, профілактика зменшує ризики інтоксикації організму глистами.

Ще один з базових сенсів – це розуміння необхідності корекції раціону як частини лікування. Гастроентерологічні дієти здебільшого  використовуються не як тимчасовий захід, а як інструмент зменшення навантаження на травну систему. Контроль дегельмінтизації, гідратації та безпечної води для напування також залишається фундаментальною складовою гастроветеринарної практики.

Для якісної діагностики пацієнтів з гастроентерологічними захворюваннями незмінними залишаються дослідження, які необхідно провести для правильної постановки діагнозу. Зокрема, у клініці вашому вихованцю мають провести біохімічний та загальний аналіз крові, також проводиться УЗД черевної порожнини тваринам, для огляду безпосередньо шлунку виконують гастроскопію. У сучасному ветеринарному середовищі, зокрема у спеціалістів ветклініки «Авіцена», ці базові принципи є невід’ємною частиною щоденної практики. клініка має базу для швидкої діагностики – від лабораторних аналізів до якісної візуалізації – шлях пацієнта до одужання скорочується в рази.

Що нового у гастроветеринарії?

Нові сенси гастроветеринарії пов’язані насамперед із переглядом діагностичних і терапевтичних підходів. Суттєвою зміною стало ставлення до годівлі. Вологий корм більше не розглядається як небажаний компонент раціону. Навпаки, він може бути повноцінною частиною харчування, сприяти посиленню смакової привабливості їжі та покращенню гідратації. За умови правильно підібраної дози та складу він не поступається сухому корму з точки зору гастроентерологічної безпеки.

Ще одним новим сенсом стали нові тести, які допомагають виключити таке вроджене захворювання печінки як порто-системний шунт. Раніше діагностика вроджених патологій  печінки здійснювалася через біохімічний аналіз крові, але зараз цього недостатньо. Нові тести мають додаткові показники, такі як аміак та жовчні кислоти, що не входять в біохмічний аналіз крові. У Авіцена ви можете без перешкод дослідити вихованця на маркери та отримати консультацію лікаря-гастроентерелога.

Новим сенсом стало й застосування пробіотиків на основі цукроміцетів, які поступово витісняють з методів лікування бактеріальні пробіотики. Як так? Усе просто. Цукроміцети містять бета-глютени, які не лише підтримують мікробіом кишечнику, а й стимулюють його слизову оболонку до синтезу додаткових захисних білків-імуноглобулінів. Вони захищають слизову оболонку від проникнення патогенів і сприяють відновленню слизової оболонки кишечника. Наші лікарі активно застосовують схеми лікування на основі цукроміцетів й вони неодноразово довели свою ефективність на практиці.

Одним із найважливіших нових сенсів є перехід від простої дієти до високотехнологічного лікувального харчування. Раніше вважалося, що домашня їжа – це вершина турботи, але сучасна гастроветеринарія каже про зворотне, особливо у важких випадках. Серед сучасних гастроентерологічних дієт існує багато видів кормів на основі гідралізату білків, які мають добрі якості щодо їх засвоєння організмом та не подразнюють стінку кишечника. Однак ці корми вважаються спеціальними дієтичними раціонами, і тому їх вживання можливе лише з наглядом ветерина-гастроентерелога. Зокрема, у клініці «Авіцена» ви можете проконсультуватися щодо їх застосування у раціоні свого вихованця.

Гастроветеринарія. Які методи застаріли?

Медицина змінюється, деякі методи з часом виявляють меншу результативність у лікуванні і йдуть у небуття. Однак іноді вони ще можуть зустрічатися та потребують детального пояснення чому колись працювали, а зараз пішли на звалище наукових підходів до лікування.

Скажімо раніше вважалося, що аналіз калу є достатнім для діагностування паразитарних захворювань кишечнику, але цей спосіб виявився малоінформативним через те, що зубчики протозойних захворювань швидко гинуть і важко виявляються під час мікроскопії. На сьогодні більш сучасним та надійним методом є ПЛР та метод ІФА на наявність антигену, що покращує правильну постановку діагнозу. Мазок беруть з прямої кишки з фекаліями, що дає більшу результативність дослідження.

Ще одним застарілим уявленням є переконання, що призначення антибіотиків завжди повинно супроводжуватися обов’язковим застосуванням пробіотиків. Сучасні дані свідчать, що антибіотик не здатен повністю знищити мікробіом кишечника, оскільки в кишечнику мешкають мільярди бактерій. Чи можна їх призначати? Так, але лише за необхідності та з урахуванням індивідуальних особливостей.

Окремим застарілим сенсом є профілактичне застосування протигельмінтних препаратів без контролю ветеринарного лікаря у тварин без ознак порушення травлення. Неконтрольована дегельмінтизація може сама по собі викликати гастроентерологічні розлади і потребує перегляду тактики. Крім того, гельмінти теж можуть бути причиною розладів шлунково-кишкового тракту. Найкращим рішенням буде звернутися до ветеринара, щоб безпечно провести дегельментизацію, адже якщо ознаки розладів ШКТ вже є, самолікування може зашкодити вашому вихованцю.

Чи не найбільше втратило свою актуальність твердження, що після блювання тварину обов’язково слід тримати на голодній дієті протягом доби. Раніше вважалося, що кишківнику треба “відпочити” 24-48 годин. Після ряду досліджень було доведено, що ентероцити (клітини кишківника) отримують живлення безпосередньо з їжі. Підхід змінився на призначення тварині засоби проти блювання та покращення стану шлунку, а також додавання легкої лікувальної дієти.

Постійні дослідження у сфері гастроентерології спрямовані на покращення методів лікування, пришвидшення лікування та турботі про стан пацієнтів, вони будуть змінюватися й далі, тож обирайте лише кваліфікованих спеціалістів, які застосовують сучасні методи лікування. Подбайте про здоров’я вашого вихованця разом із професіоналами з клініки «Авіцена», Львів, вул. Драгана, 24а.