Ви раптом помітили, що ваш собака на прогулянці довго тужиться, а сеча виходить дуже маленькими порціями? Або спроби кота сходити в туалет стали болісними? Коли тварина не може сходити в туалет, напружується, з’являється кров у сечі у кота, собаки, або сеча виділяється лише краплями — це не завжди цистит. Найчастіше так проявляється сечокам’яна хвороба у тварин.

Сьогодні поговоримо про те, як непомітні кристали стають небезпечними каменями та як ветеринарна хірургія у клініці «Авіцена» допомагає полегшити стан та підтримати здоров’я вашого улюбленця.

Уролітіаз у тварин: як формуються камені

Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) у тварин — це загальний термін, що означає утворення каменів у будь-якій частині сечовивідних шляхів. Камені в сечі називаються уроліти, вони можуть формуватися в нирках (нефроліти), сечоводах (уретероліти), сечовому міхурі (уроцистоліти) або уретрі (уретроліти). Ця патологія є поширеним захворюванням нижніх сечовивідних шляхів у собак і котів.

Утворення каменів починається з кристалізації солей у перенасиченій сечі. Мікроскопічні кристали з часом об’єднуються в пісок, а згодом — у повноцінні уроліти. Їх розмір може сягати від міліметрів до декількох сантиметрів, заповнюючи значну частину об’єму сечового міхура.

Які бувають типи уролітів

На утворення каменів впливає pH сечі. Якщо вона стає надто кислою або лужною, формуються різні типи конкрементів.

Струвіти — найпоширеніші щільні утворення, що виникають у лужному середовищі при надлишку магнію та фосфору. Струвіти піддаються розчиненню спеціальним раціоном.

Оксалати — мають пористу структуру й гострі краї та формуються при підвищеній кислотності сечі й надлишку кальцію. Зазвичай діагностуються у тварин старшого віку. Оксалати видаляються виключно оперативним шляхом.

Окрім перелічених, можуть також траплятися урати — солі сечової кислоти, що формуються в кислому середовищі.

У нормі сеча утворюється в нирках, проходить через сечоводи до сечового міхура і виводиться через уретру. Коли в міхурі або уретрі є камінь, він травмує слизову, провокує запалення, а в уретрі ще й механічно блокує просвіт. При повній обструкції (закупорці) страждають не лише сечовивідні шляхи, а й серцево-судинна система через порушення електролітного балансу та азотемію.

Ознаки сечокам’яної хвороби у собак і котів

Спочатку камені мають невеликі розміри, тому не турбують тварину. З часом вони збільшуються, подразнюють стінки сечовивідних органів і завдають болю. Нижче ми наведемо симптоматику відповідно до етапів розвитку хвороби — від першого прояву до закупорки сечовивідних шляхів.

поява міток, тварина перестає ходити в лоток і починає мочитися поза лотком;
часте вилизування під хвостом;
болісне сечовипускання, напружені пози, нявкання у котів, тремтіння у собак;
часті позиви до сечовипускання, сеча виділяється малими порціями;
сеча незвичного кольору або містить згустки крові;
підвищення температури тіла до 40 °C;
тварина перестає мочитися (закупорка сечовивідного каналу);
млявість, дратівливість, відмова від їжі й води;
живіт округлюється та стає щільним на дотик;
блювання (свідчить про інтоксикацію організму продуктами обміну);
зниження температури тіла до 35–36 °C.

Сечокам’яна хвороба не розвивається за один день. Лише регулярні ветеринарні огляди допоможуть своєчасно виявити захворювання та розпочати ефективне лікування.

Анатомічні відмінності: чому коти та кобелі в групі найвищого ризику

З огляду на анатомію клінічна картина у самців та самок може відрізнятися.

Через довгу і вузьку уретру самці мають вищий ризик повної закупорки. Якщо камінь потрапляє в канал, він блокує відтік сечі. Кобель може перестати підіймати лапу, присідає під час сечовипускання. Через це сеча накопичується в сечовому міхурі, розтягуючи його, що є критичним станом.

У самиць (собак та кішок) уроліти частіше залишаються в сечовому міхурі. Оскільки уретра коротша та ширша, повна закупорка трапляється рідше, проте камені спричиняють хронічне запалення. Симптоми часто маскуються під хронічний цистит: часті походи в туалет, домішки крові, але при цьому відтік сечі зазвичай зберігається.

Цікавий факт: пустельний ген 🌵

Чи знали ви, що домашні коти — це «пустельні мешканці» за своєю природою? Їхні предки навчилися виживати в умовах дефіциту води, тому організм кота вміє утворювати надзвичайно концентровану сечу. Сьогодні ця еволюційна перевага стала їхньою слабкістю: висока концентрація солей є одним з факторів розвитку уролітіазу в сучасних домашніх умовах. Найпростіший спосіб допомогти улюбленцю — заохочувати пити більше: мисочка з проточною водою (фонтанчик), кілька точок для пиття вдоома, вологий корм у раціоні.

Іншими причинами уролітіазу стають генетика, незбалансоване харчування, малорухливість та інфекції. Хто у зоні ризику?

серед котів: перси, орієнтали, гімалайці та екзоти;
серед собак: йорки, чихуахуа, далматини, ньюфаундленди та англійські бульдоги.

Діагностика: УЗД та аналізи для тварин при сечокам’яній хворобі

При діагностиці сечокам’яної хвороби у ветеринарному центрі Avicena ми застосовуємо комплексний підхід:

УЗД сечового міхура для тварин. Лікар може побачити самі конкременти, їхню кількість, розмір і розташування, а також потовщення стінки міхура при хронічному запаленні та осад із дрібного піску, який ще не сформувався в камені. УЗД також дозволяє оцінити стан нирок і сечоводів — чи не розширені вони через порушений відтік сечі.
Рентгенографія доповнює УЗД. Більшість каменів видно на рентгені, проте для діагностики «прозорих» конкрементів може знадобитися введення контрастної речовини.
Аналіз сечі — основне дослідження. Він показує рН сечі, наявність крові, запальних клітин і кристалів в осаді. За типом кристалів лікар припускає склад каменів, а це визначає тактику: струвіти можна розчинити дієтою, оксалати — тільки видаляти хірургічно.
Бактеріологічний посів призначають для виявлення інфекції, пов’язаної із сечокам’яною хворобою. Досліджують не лише сечу, а й слизову оболонку міхура або вже видалені уроліти.
Аналізи крові оцінюють стан організму. Підвищення сечовини та креатиніну свідчить про порушення функції нирок: при закупорці сеча не виводиться, і продукти обміну накопичуються в крові. Рівень калію при обструкції різко зростає і може спричинити порушення серцевого ритму. Підвищення лейкоцитів у загальному аналізі вказує на запалення чи приєднання інфекції.
УЗД серця — необхідне для фіксації порушень серцевого ритму та частоти скорочень, які часто виникають при непрохідності сечовивідних шляхів.

Ці результати визначають не лише лікування, а й за потреби готовність тварини до наркозу. При тяжкому стані спершу проводять стабілізацію, і лише потім оперують.

Камені в сечовому міхурі у тварин: як лікують

Тактика лікування залежить від типу каменю та від стану тварини. Видалення уролітів із сечового міхура називається цистотомією. Якщо камінь застряг у каналі та перекрив відтік сечі, проводиться уретротомія — розріз уретри для його вилучення.

Уретростомія для котів, собак

Уретростомія — це операція, яку проводить ветеринарний хірург при повторних обструкціях у самців. Дистальний відділ уретри в них анатомічно найвужчий, тому саме в цій ділянці найчастіше виникає закупорка уретри (камені застрягають, перекриваючи відтік сечі).

Мета операції — сформувати новий вихідний отвір вище звуженої ділянки, де просвіт каналу ширший. У котів стому формують у промежинній зоні. У кобелів — у ділянці калитки, тому у них операція передбачає й кастрацію. Після втручання сеча відходить вільніше, а дрібні конкременти та кристали легше виводяться назовні, що значно знижує ризик повторної закупорки.

Важливо: уретростомія не лікує саму сечокам’яну хворобу, а лише усуває анатомічну причину, через яку найчастіше виникає закупорка. Тому після операції тварині призначають спеціалізований раціон і регулярний контроль стану.

Операціїї тваринам в «Авіцена Вет» проводять досвідчені хірурги та анестезіологи. Ми застосовуємо газовий наркоз із сертифікованими препаратами, підібраними індивідуально для ваги, віку та стану кожного пацієнта. Дбайливе поводження з тканинами під час операції допомагає пришвидшити відновлення.

Ми розуміємо, як вам непросто в цей момент. Тому ставимося з розумінням — до вашого хвилювання, і з турботою — до вашого улюбленця. На кожному етапі.

Після втручання ваша тварина перебуває у стаціонарі під цілодобовим наглядом спеціалістів для контролю сечовипускання та детоксикації організму. Лише за повної стабілізації стану ви можете забрати улюбленця, отримавши від лікаря детальні рекомендації щодо подальшого догляду. Зазвичай призначається антибактеріальна терапія та знеболювальні препарати курсом на 10 днів. Носіння захисної попони чи коміра є необхідним у цей період.

Консультація ветеринара: що повідомити лікарю на прийомі?

Щоб пришвидшити діагностику, підготуйте відповіді на такі питання, вони допоможуть ветлікарю правильно оцінити анамнез:

Коли саме змінився характер сечовипускання?
Чи змінився колір сечі? (Наявність рожевого відтінку, явних згустків крові або каламутності).
Який тип харчування отримує тварина? (Домашня їжа чи комерційний корм, назва марки та лінійки)./li>
Чи є доступ до чистої питної води та скільки тварина випиває за добу?
Чи були подібні епізоди раніше та чи проводилося лікування?

Якщо ви помітили погіршення у стані здоров’я вашого кота чи собаки, звертайтесь у клініку «Авіцена» на вулиці Драгана, 24-А. Лікар проведе необхідну діагностику й оцінить, чи є потреба у хірургічному лікуванні. Ми проводимо операції на сечовидільній системі, видалення каміння у тварин, цистотомію, уретростомію та інші втручання. Наша команда спеціалістів у Львові надає повний цикл медичної допомоги для домашніх тварин.

Ваша турбота у поєднанні з нашою увагою до деталей — це ключ до здоров’я вашого улюбленця!

Камені у сечовому міхурі та уретрі